- ординарець
- [ордиена/реиц']
-рц'а, ор. -рцеим, м. (на) -рцеив'і/-рц'у, мн. -рц'і, -рц'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
ординарець — рця, ч. Військовослужбовець, на якого покладено обов язки виконувати різні доручення командира або штабу … Український тлумачний словник
ординарець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
ординарський — а, е. Прикм. до ординарець … Український тлумачний словник
ординаж — Ординанс, ординаж: кур єр [51] ординарець, кур єр [52] … Толковый украинский словарь
ординанс — Ординанс, ординаж: Ординанс: кур єр [15;51;I,II,VI] ординарець, кур єр [52] прислужник [20] … Толковый украинский словарь
ординарец — рця, ч. Пр. Ординарець; обслуговуючий солдат офіцера у війську … Словник лемківскої говірки